Повернулися з фестивалю "Битва Націй" (Bitwa Narodów, Battle of Nations), що відбувався з 30 квітня по 3 травня на території форту Бема (Варшава, Польща).

Фестиваль став калейдоскопом вражень, зустрічей і знайомств. Ми вперше представили загалу номери з нової програми "Моріски" спільно з мінським фольк-гуртом Irdorath.

Зародження й розвиток релігійної драми

За часів раннього християнства актори були поза Церквою. Ніхто, пов’язаний з театром, не мав права на хрещення. Якщо ж актор хотів повернутися до лона Церкви, під час хрещення повинен був відректися від „диявольського”, тобто будь-якої участі у виставах. У IV ст. священики казали, що не можна одними й тими ж вухами слухати комедіантів і божественні проповіді, заборонялось навіть читати театральні п’єси. У своїх заборонах щодо драми Отці Церкви посилались на Біблію, адже Бог заборонив змінювати обриси свого тіла (носити маски, ходулі, грим).

Тож мандрівні актори з’являлися на святах, а потім щезали. Саме вони були носіями античних драматичних традиції. Пережитками античності були й міми, які трансформувалися в жонглерів (універсальних артистів), труверів (військових співаків, що прославляли походи й подвиги) та менестрелів (музикантів, вхожих до будинків знаті, нерідко дворянського походження)*.