Alentrada

  • Тел: +380 (66) 060 47 06;
  • +380 (93) 002 43 99

Невідоме Середньовіччя: мистецтво бути чистим

2Які асоціації викликає в вас слово «Середньовіччя»? Благородні лицарі й казкові замки чи бруд і нечистоти старовинних міст? При більш уважному погляді на епоху виявляється, що обидві крайнощі надто перебільшені – лицарі не завжди були благородними, але принаймні – чистими.

Для підтримки чистоти існували домашні ванни, публічні бані й навіть курорти. Наші пращури були певні, що часті походи в баню корисно діють на організм, укріпляють здоров’я та покращують настрій, адже в банях не лише милися – за часів Ренесансу ці установи перетворилися в один із основних центрів культурного життя.

1

Ранок сеньйори

Найкращим прикладом того, як люди дбали про гігієну свого тіла може слугувати Італія. Відомо, що у XV ст. Італія очолила культурну першість серед країн Європи. І справа не лише в розвитку мистецтв – громадяни італійських князівств перевершили своїх північних сусідів і в побуті. Помешкання були сплановані більш розумно й гармонійно, фасони суконь були більш вишуканими, а кожен італієць дбав про свою чистоту й гігієну набагато краще, ніж це робили в інших країнах. Якщо в Італії навіть селяни покривали своїх віслюків духами, то що коїлося в будуарі у княгині?

Лише вставши з ліжка (а іноді й просто у ліжку), пані чистила зуби – протирала їх шматочком грубої тканини, полоскали розбавленою оцтом і вином водою. Після цього за допомогою служниці вона приймала ванну із запашних трав, робила примочки для обличчя, повік і навіть зубів й покривала своє тіло парфумами та ароматною пудрою.

16_cent_underwear

Модним кольором волосся в Італії був русий. В Венеції на даху кожного будинку була маленька альтанка, відкрита зверху. У сонячні дні італійки одягали на голову широкополі капелюхи без дна, вивільнюючи назовні волосся, змазане особливим розчином із осаду білого вина та оливкової олії. Вони годинами простоювали під палючим сонцем, ховаючи свою білосніжну шкіру під одежею і чекаючи, поки сонячне проміння висвітлить їхні коси. Іноді красуні вдавалися до використання барвники, зроблених із соди й вуглекислого калію.

5

За часів Ренесансу італійки вже носили білизну. Але вона була радше предметом розкоші й показником статусу, аніж засобом гігієни. Панталони шились з цупкої матерії, прикрашались золотим і срібним шитвом й були дуже недешевим та достатньо незручним задоволенням. 

В публічній бані… з музикою!

Звичайно, милися не лише в Італії, і не лише знатні кавалери й дами. Наприклад, дехто з французьких монархів мився в срібних ваннах, які возили за королями навіть на війну. А от прості люди задовольнялися дерев’яними коритами.

Відомо, що водопровід у той час був великою рідкістю, воду потрібно було гріти, а приміщення протоплювати. Тому значною популярністю користувалися публічні бані, які в XV-XVI ст. нагадували римські терми з усім спектром розваг: їжею, питвом, музикою, іграми й танцям.

6

Цікавою особливістю було те, що в Середньовіччі бані були спільними для чоловіків та жінок, і незважаючи на заборони й спеціальні укази, 

вони лишалися спільними до кінця епохи Ренесансу. А у випадках, коли чоловіча та жіноча частини були відділені одна від одної, траплялося, що перегородки будували настільки невисокими, що це практично не змінювали ситуацію. Німецький художник Дюрер згадував, як він зробив не один хороший малюнок з натури саме в публічній бані… 

Чоловіки й жінки милися, прикриваючи тіло невеликими фартушками, або й взагалі оголеними, ховаючи волосся під капелюхами для купання чи вишуканими головними уборами; дами часто вдягали багаті прикраси. Після (або й під час) купання чоловіки й жінки обідали, танцювали та грали в ігри, не обтяжуючи себе одягом.

В одному указі, виданому в Герлиці в XV ст. було сказано: «Так як молоді люди нещодавно, всупереч нормам моралі, танцювали після бані в банних капелюхах і без костюмів, то Рада постановила: від сьогодні жоден чоловік не має права танцювати без костюму, в одному лише банному капелюсі, а мусить одягати штани й куртку, як це заведено в інших країнах та містах».

У кожній бані були банщик і банщиця. При таких закладах часто влаштовували кімнати відпочинку та цирульні, клієнти могли отримати певні лікувальні та косметологічні процедури й просто відпочити від звичайних буднів. 

7

 

Середньовіччя, Ренесанс – епохи, далекі від нас, овіяні міфами й ореолом казковості. І за цим ореолом ми часто забуваємо, що кілька століть тому жили такі самі як ми люди, з такими ж бажаннями й потребами, прагненнями бути гарними й чистими. 

Підготувала Наталія Довгопол

tags: чистое средневековье, средневековая баня, средневековые купальни, эталоны красоты и гигиена в средние века, гигиена в ренессансе, как мылись короли, первые панталоны, история моды, история нравов

You are here Театр танца Кладезь премудростей Невідоме Середньовіччя: мистецтво бути чистим